Психологічна служба

Бєлкіна Інна Юріївна

Рік народження:
6 жовтня 1987 р.
Освіта:
вища, – Миколаївський
національний університет
ім. В.О.Сухомлинського
(магістр психології, 2011 р.),
Національний університет
кораблебудування
ім. адмірала Макарова
(магістр з менеджменту, 2010 р.)
Спеціальність:
Практичний психолог, викладач психології.
Кваліфікація:
Психолог. Спеціаліст.
Стаж:
загальний стаж психолога – 2 р.
Проблемна тема:

Використання інтерактивних технологій в навчально-виховному процесі як засіб формування позитивного ставлення до навчання

Задачі психологічної служби
  • Визначення напрямів та необхідних умов індивідуального розвитку суб’єктів навчально-виховного процесу і всього закладу в цілому;
  • Робота над реалізацією принципів гуманістичного навчання, особистісно-орієнтованої освіти, допомога учням в адаптації під час переходу з однієї вікової групи в іншу;
  • Забезпечення адекватного рівня психологічної компетентності всіх учасників освітнього процесу;
  • Проведення лекцій та виховних годин для учнів, тренінгових, ігрових занять, виступів на батьківських зборах, організація роботи постійнодіючого консультпункту для батьків;
  • З метою покращення роботи з девіантними підлітками працювати з вчителями з вивчення цієї проблеми, організувати індивідуальну роботу з учнями “групи ризику”;
  • Формування у підлітків потреби в самопізнанні та самореалізації, робота шкільного психологічного гуртку “Пізнай себе”;
  • Проведення профорієнтаційної роботи серед учнів і батьків 9 – 11 класів, робота факультативу для учнів 9-х класів “Людина і світ професій”;
  • Проведення роботи з обдарованими учнями та їх батьками;
  • Засобами самоосвіти підвищувати свій професійний рівень, приймати активну участь у роботи міського методичного об’єднання, семінарах практикумах для вчителів.

Принципи психологічної служби:

  • Принцип науковості – здійснення діяльності на основі досягнень сучасної психології з використанням валідних діагностичних методик, що пройшли апробацію на території України та містять вікові тестові норми;
  • Принцип гуманізації навчально-виховного процесу – пріоритету інтересів особистості дитини;
  • Принцип розвивального характеру діяльності;
  • Принцип сенситивності – урахування вікової періодизації в розвитку певних видів психічної діяльності;
  • Принцип індивідуального підходу – урахування індивідуальних темпів та напрямів розвитку особистості дитини;
  • Принцип системності – розгляд явищ у системі навчально-виховного процесу та сукупності взаємодії суб’єктів педагогічного процесу.

Завдяки роботі психолога в школі створено:

  • сприятливий психологічний клімат, де комфортно себе відчувають всі учасники виховного процесу;
  • створені умови для всебічного особистісного розвитку дітей, їхнього повноцінного психічного здоров’я.

Психолог сприяє:

  • пошуку, відбору і розвитку обдарованих дітей;
  • свідомому вибору молоддю професії, з урахуванням ціннісних орієнтацій, здібностей, життєвих планів і можливостей учнів;
  • успішному навчанню учнів різних вікових категорій, з урахуванням індивідуальних особливостей кожної дитини і – можливих труднощів в адаптації під час переходу з однієї вікової категорії в іншу.
  • Психолог захищає дітей від будь-яких форм фізичного, психічного та морального насильства, пропагує здоровий спосіб життя.
  • Робота психолога спрямована на формування психологічної культури учнів, педагогів, батьків.

Навіщо потрібен психолог в школі?

Робота психолога в школі нерозривно пов’язана з освітнім процесом. Для початківця фахівця школа – хороша можливість придбати цінний досвід роботи з людьми, з дітьми, досвід вирішення всіляких психологічних проблем. Але школа – це величезний соціальний інститут. Психолог працює не тільки з дітьми, а також і з педагогами та батьками. Нерідко в школі працюють декілька фахівців-психологів (психологічна служба), так як поле діяльності психолога досить широке. Розглянемо основні напрями діяльності психолога в школі:

  • Психологічне просвітництво

    – формування у учнів, вихованців та їхніх батьків (законних представників), у педагогічних працівників і керівників освітніх установ потреби в психологічних знаннях, бажання використовувати їх в інтересах власного розвитку. Створення умов для повноцінного особистісного розвитку і самовизначення учнів, вихованців на кожному віковому етапі, а також у своєчасному попередженні можливих порушень у становленні особистості і розвитку інтелекту;

  • Психологічна профілактика

    – попередження виникнення явищ дезадаптації учнів, вихованців в освітніх установах, розробка конкретних рекомендацій педагогічним працівникам, батькам (законним представникам) з надання за допомоги в питаннях виховання, навчання і розвитку;

  • Психологічна діагностика

    – поглиблене психолого-педагогічне вивчення учнів, вихованців протягом усього періоду навчання, визначення індивідуальних особливостей і схильностей особистості, її потенційних можливостей у процесі навчання і виховання, у професійному самовизначенні, а також виявлення причин і механізмів порушень у навчанні, розвитку, соціальної адаптації.

  • Психологічна корекція

    – активний вплив на процес формування особистості в дитячому віці і збереження її індивідуальності, здійснюване на основі спільної діяльності педагогів – психологів, дефектологів, логопедів, лікарів, соціальних педагогів та інших фахівців. Ця робота включає в себе елементи гри і рисункові методи (в залежності від віку дитини). Проведення позакласних заходів (класна година, година психолога) також входять до компетенції психолога.

  • Консультативна діяльність

    – надання допомоги учням, вихованцям, їх батькам (законним представникам), педагогічним працівникам та іншим учасникам освітнього процесу в питаннях розвитку, виховання і навчання за допомогою психологічного консультування. Складання психолого-педагогічної характеристики дитини, яка розкриває розвиток всіх сфер і психічних процесів, здоров’я.

  • Школа для дитини є центром освоєння соціуму. Перший досвід міжособистісних відносин, засвоєння знань, і багато чого іншого – все це отримує дитина в школі. Саме тут необхідно виробити єдину лінію роботи і педагогів, і батьків, і психолога. Тільки при взаємному прийнятті рішень, при єдиних цілях, школа може претендувати на звання соціального інституту знань.