Дзвінок останній пролунав, дзвінок останній…

У квітучому травні приходить до нас Свято останнього дзвоника. Для одних – це тільки етап на нелегкому шляху Країною Знань, для інших – символ оволодіння вершиною шкільних знань та роздуми над подальшою роботою.
Золотою симфонією прозвучала мелодія шкільного дзвоника у ЗОШ І-ІІІ ступенів №28, як відгомін далекого дитинства, у яке неможливо повернутися. Ранок 25 травня наповнився спогадами, веселощами, надіями та твердою впевненістю у майбутньому. Школа зібрала всіх біля своїх гостинних стін: учнів, учителів, батьків і шановних гостей.
Привітати зі святом останнього дзвоника учнів, випускників, учителів та батьків до школи завітали: заступник голови профспілкового комітету заводу «Зоря-Машпроект» Трибрат Є.О., завідуюча дошкільним навчальним закладом № 50 Янковська Тетяна Іванівна.

З вітальним словом до великої шкільної родини звернулася директор школи Звоник Віра Іванівна, яка не тільки розповіла про здобутки розумних, талановитих і творчих вчителів та учнів школи, а й нагородила почесними грамотами переможців ІІ та ІІІ турів Всеукраїнських предметних олімпіад, міських конкурсів. За плідну працю, високий професіоналізм, сумлінне виконання службових обов’язків почесною грамотою Миколаївської міської ради було наголоджено вчителя української мови та літератур Герасименко С.В. Віра Іванівна побажала всім учня, вчителям, батькам веселих літніх канікул, хорошого відпочинку, а випускникам – здійснення їх заповітних мрій на шляху до вибору майбутнього фаху.

Будь-яке свято у нашій школі традиційно супроводжується яскравими та оригінальними номерами, адже наша школа життєтворчості багата на таланти. Зачарувала всіх присутніх своїм прекрасним голосом учениця 5-В класу, Борулько Дар’я, яка виконала пісню «Мама». Здивували шкільну родину учениці 3-7-х класів, які представили яскраву постановку сучасного флеш-мобу. Порадувала всіх запальним танком вихованці дошкільного навчального закладу №50.
Здавался, всім має бути радісно на душі, адже скоро настане літня весела пора, та чомусь притихли наші випускники і з якимось зачаруванням спостерігали за всім, що відбувається навколо. З напутніми словами звернулися до найстарших учнів школи батьки, подарувавши разом з мудрими настановами на щастя-долю вишитий рушник і коровай на ньому.
У свою чергу випускники висловили слова вдячності та поваги директору школи Звоник Вірі Іванівні за її неймовірно великий внесок у розвиток школи, розуміння і підтримку.

І ось мелодія вже запросила одинадцятикласників на їх останній шкільний вальс, закружляла і зупинила в німому очікуванні… Полетіли в небо десятки блакитних кульок, як символ здійснення найзаповітніших мрій випускників.
…Останній дзвінок – надія і радість переплелися в душах школярівта їхніх батьків. Скільки було в ньому спогадів, мрій і сподівань, радості та світлої печалі… Почувши його, випускники зі смутком згадали прожиті шкільні роки і те, що їх уже не вернути назад, як ніколи відчули, що школа для кожного – це рідний дім, адже вони тут виросли. Вистеленою доогою з вишитих рушників покинули одинадцятикласники урочисту лінійку. Тож цього дня і школа в травневому подиху весни притихла, щоб попрощатися з ними, провести в далеку дорогу, яка називається дорослим життям.
Ось голосистий дзвоник калатає,
Випускників останній кличе раз,
В однім пориві всі серця єднає.
Щасливо діти! І у добрий час!

Written by

Vivamus vel sem at sapien interdum pretium. Sed porttitor, odio in blandit ornare, arcu risus pulvinar ante, a gravida augue justo sagittis ante. Sed mattis consectetur metus quis rutrum. Phasellus ultrices nisi a orci dignissim nec rutrum turpis semper.

Comments are closed.